Українським учителям запропонували скорочувати уроки, якщо школярі втомилися та втратили увагу. Однак освітяни попереджають, що самовільне завершення занять раніше встановленого часу може обернутися для педагогів дисциплінарною відповідальністю, фінансовими претензіями та навіть звільненням.
Міністр освіти і науки Андрій Бутенко в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив, що тривалість занять можна змінювати залежно від стану учнів. За його словами, якщо діти вже не можуть зосередитися на навчанні, учитель може завершити 45-хвилинний урок через 40 або навіть 35 хвилин.
Посадовець пояснив, що головним завданням школи є засвоєння дітьми навчальної програми, а не формальне дотримання однакової тривалості кожного заняття. Він також запропонував змінювати порядок предметів у розкладі, щоб найскладніший матеріал школярі вивчали тоді, коли їм легше зосередитися.
Проте рекомендації міністра викликали гостру реакцію серед учителів та освітніх експертів. Вони звернули увагу на те, що тривалість шкільних уроків визначає законодавство, а усна рекомендація посадовця не звільняє педагогів від обов’язку дотримуватися затвердженого розкладу.
Стаття 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлює різну тривалість уроків залежно від віку школярів. Для першокласників вона становить 35 хвилин, для учнів 2–4 класів — 40 хвилин, а для школярів 5–11 класів — 45 хвилин.
Водночас закон дозволяє закладам освіти використовувати й інші форми організації навчального процесу, крім традиційних уроків. Відповідні вимоги містить Санітарний регламент, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я №2205 від 25 вересня 2020 року.
Згідно з регламентом, безперервна навчальна діяльність не повинна перевищувати 35 хвилин у першому класі, 40 хвилин у 2–4 класах та 45 хвилин у 5–11(12) класах.
Документ також дозволяє організовувати здвоєні заняття та застосовувати інші форми навчання, якщо вони відповідають віковим особливостям дітей. Рішення про таку організацію освітнього процесу ухвалює педагогічна рада.
Щодо перестановки предметів у розкладі, то Санітарний регламент передбачає врахування навчального навантаження школярів протягом тижня. Зокрема, природничо-математичні та суспільно-гуманітарні предмети мають чергуватися із заняттями художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого й технологічного напрямів.
Окремі правила діють для дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Вони передбачають різну тривалість синхронних онлайн-занять залежно від віку дітей та кількості уроків.
Для учнів 5–6 класів можливі два заняття по 45 хвилин, три по 35 хвилин або чотири по 25 хвилин. Для школярів 7–9 класів передбачені два заняття по 45 хвилин, три по 40, чотири по 30 або п’ять по 25 хвилин.
Попри наявність різних форм організації навчання, освітяни застерігають учителів від самостійного скорочення занять без належного правового оформлення.
Колишня очільниця департаменту освіти Одеси Олена Буйневич закликала педагогів не керуватися усними рекомендаціями щодо тривалості уроків. Вона попередила, що під час перевірки скорочення навчального часу може спричинити фінансові претензії до школи та її працівників.
Буйневич також розкритикувала рекомендації щодо продовження онлайн-уроків під час повітряної тривоги за умови, що всі діти перебувають в укриттях. За її словами, під час дистанційного навчання вчитель не може достеменно перевірити, чи справді кожен учень перебуває в безпечному місці.
Освітній експерт Віктор Громовий нагадав, що тривалість занять визначає Санітарний регламент, який затвердило Міністерство охорони здоров’я для запобігання перевтомі дітей. Рекомендації міністра він порівняв із волюнтаризмом — ухваленням рішень на основі суб’єктивної волі керівника без належного врахування об’єктивних обставин.
Найсерйозніші правові ризики для вчителів пояснила освітня юристка Лілія Орел. Вона наголосила, що педагоги зобов’язані дотримуватися затвердженого розкладу та встановленої тривалості уроків і не можуть самовільно завершувати заняття раніше без належних правових підстав.
Якщо вчитель без поважної причини скорочує урок, такі дії можуть розцінити як порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов’язків.
За словами юристки, стаття 147 Кодексу законів про працю України передбачає можливість оголошення догани за порушення трудової дисципліни. У разі систематичного невиконання трудових обов’язків без поважних причин за наявності передбачених законом умов можливе й звільнення відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП.
Колишній керівник Вінницького ліцею Олександр Козлов також звернув увагу на фінансові наслідки скорочення уроків. На його думку, міністр фактично переклав відповідальність за якість навчання на вчителів, не забезпечивши їм належних правових підстав для зміни тривалості занять.
Козлов попередив, що під час аудиту скорочені уроки можуть розцінити як недопрацьовані години, за які педагоги отримали зарплату в повному обсязі. У такому разі претензії щодо відшкодування коштів можуть висунути як учителям, так і керівництву закладу освіти.
Він наголосив, що до внесення офіційних змін до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Санітарного регламенту працівникам шкіл слід керуватися чинними нормативними актами, а не заявами посадовців у медіа.
У соціальних мережах пропозиція скорочувати уроки через втому школярів також викликала хвилю іронічних коментарів. Деякі освітяни запропонували за такою логікою скоротити заняття до 10 хвилин, щоб не втомлювалися й учителі, або взагалі скасувати уроки, залишивши лише звіти.
Інші користувачі звернули увагу на те, що через повітряні тривоги діти й без того втрачають значну частину навчального часу. Зокрема, один із коментаторів розповів, що школярі вже третій тиждень приходять до школи, проводять п’ять уроків в укритті та повертаються додому.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь