Перевищення глобальним потеплінням позначки 1,5°C може запустити незворотне танення льодовиків, підвищення рівня моря та порушення океанічних течій. Науковці попереджають, що навіть подальше зниження температури не обов’язково зупинить ці процеси, а за потепління на 3°C одна з найважливіших систем течій Атлантики може припинити роботу до кінця століття.
Міжнародна група дослідників оцінила наслідки перевищення температурного порогу, встановленого Паризькою кліматичною угодою. Результати оприлюднили 2 листопада у двох доповідях, підготовлених за участю ICCI та Програми ООН з довкілля.
Головну увагу науковці приділили кріосфері — частині Землі, де вода перебуває у замерзлому стані. До неї належать полярні льодовикові щити, гірські льодовики, морський лід, сніговий покрив і вічна мерзлота.
Дослідники встановили, що наслідки потепління залежать не лише від максимальної температури, а й від тривалості її перевищення. Що довше планета залишатиметься теплішою за встановлений поріг, то більшими можуть бути втрати льоду.
Особливо небезпечним є те, що частина змін здатна тривати століттями. Навіть якщо людству вдасться згодом знизити глобальну температуру, відновлення льодовикових систем не гарантоване.
Одним із найбільш вразливих регіонів є Гіндукуш-Гімалаї. За нинішньої кліматичної політики тамтешні льодовики можуть зберегти лише 41% своєї теперішньої маси.
Якщо ж глобальне потепління вдасться обмежити до 1,5°C, цей показник може становити 83%. Різниця демонструє, наскільки сильно подальше зростання температури впливає на майбутнє гірських льодовиків.
Танення високогірного льоду становить небезпеку для великих річкових систем Азії. Від води, яку вони отримують зокрема від льодовиків Гімалаїв і Тибетського нагір’я, залежать сотні мільйонів людей.
Ще одна загроза пов’язана зі змінами в Атлантичному океані. Надходження великої кількості прісної талої води може впливати на циркуляцію океанічних течій, які переносять тепло між різними широтами.
Особливе занепокоєння викликає Атлантична меридіональна перекидна циркуляція, відома як AMOC. Ця система відіграє важливу роль у перерозподілі тепла між тропічними та північними районами Атлантики.
За одним зі сценаріїв потепління на 3°C AMOC може повністю зупинитися ще до 2100 року. Такий розвиток подій здатний суттєво змінити температурний режим і погодні умови в різних частинах світу.
Паралельно з таненням льодовиків зростає небезпека відтавання вічної мерзлоти. Протягом тривалого часу промерзлі ґрунти утримували значні запаси органічного вуглецю.
Коли мерзлота відтаює, частина цих запасів може потрапляти в атмосферу у вигляді вуглекислого газу та метану. Обидва гази посилюють парниковий ефект, створюючи додатковий чинник глобального потепління.
У європейських горах відтавання мерзлоти загрожує також стабільності скельних масивів. Замерзлий ґрунт і лід раніше допомагали утримувати гірські породи, але підвищення температури послаблює ці природні зв’язки.
Через це схили стають нестійкими, а ризик кам’яних обвалів збільшується. За оцінками дослідників, у районі Монблану кількість значних обвалів може зрости вдесятеро.
Науковці також звертають увагу на ситуацію в Антарктиді. Одним із найбільш небезпечних осередків танення залишається льодовик Твейтса, який отримав назву «льодовик Судного дня».
Нині на нього припадає приблизно 4% глобального підвищення рівня моря. Нові розрахунки свідчать, що до кінця століття його внесок може виявитися більшим, ніж передбачали попередні кліматичні моделі.
Дослідники попереджають, що для відносної стабільності кріосфери впродовж наступних століть може бути недостатньо повернути температуру до позначки 1,5°C. За їхніми оцінками, для цього може знадобитися обмеження глобального потепління приблизно до 1°C або навіть нижче.
Серед запропонованих заходів — швидке скорочення викидів парникових газів, розвиток відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та зменшення викидів метану й чорного вуглецю. Науковці також наголошують на необхідності припинити знищення лісів.
Результати досліджень оприлюднили напередодні кліматичної конференції ООН COP31. Вона запланована на 9–20 листопада 2026 року в Анталії, Туреччина, де учасники обговорюватимуть обмеження глобального потепління та наслідки перевищення температурної межі.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
















Залишити відповідь