Деякі люди можуть залишатися стрункими навіть за калорійного харчування завдяки особливостям своєї ДНК. Учені виявили рідкісний генетичний варіант, який пов’язаний із меншими запасами жиру, нижчим рівнем цукру в крові та здоровішою печінкою. Така особливість трапляється приблизно в однієї людини із семи тисяч.
Міжнародна команда дослідників проаналізувала генетичні дані та медичні записи 1 032 116 людей із Північної Америки, Європи та Азії. Інформацію зібрали з 11 дослідницьких груп, щоб з’ясувати, чому організм одних людей накопичує жир швидше, ніж інших.
Науковці визначили 59 генів, пов’язаних із регуляцією енергетичного балансу, накопиченням жиру та обміном речовин. Більшість із них активні в печінці та жировій тканині, а 23 уже стали мішенями препаратів проти ожиріння або досліджуються під час клінічних випробувань.
Найбільшу увагу привернув ген FNIP1, який бере участь у регулюванні витрат енергії клітинами. У людей із рідкісним генетичним варіантом, що пригнічує його роботу, дослідники виявили значно сприятливіші показники обміну речовин.
Зокрема, носії такого варіанта мали меншу масу тіла та нижчий відсоток жиру порівняно з людьми без цієї особливості. У них також спостерігалися нижчі показники глюкози та ліпідів у крові, а в печінці накопичувалося значно менше жирових відкладень.
Щоб перевірити механізм дії FNIP1, учені пригнітили його активність у клітинах людської печінки. Після цього активізувалися гени, які відповідають за розщеплення жирів та очищення клітин від продуктів обміну.
Додаткові експерименти провели на лабораторних мишах. Коли дослідники вимкнули відповідний механізм FNIP1 у печінці тварин, ті не набирали зайвої ваги та не накопичували жир у печінці навіть після 30 тижнів харчування з високим вмістом жирів і цукру.
Отримані результати вказують на важливу роль FNIP1 у перетворенні поживних речовин на енергію. Його активність також пов’язана з регуляцією рівня глюкози, холестерину та тригліцеридів у крові.
Учені розглядають цей ген як перспективну мішень для створення нових препаратів проти ожиріння та метаболічних порушень. У майбутньому пригнічення FNIP1 потенційно може допомогти в лікуванні діабету й захворювань серцево-судинної системи, однак ефективність і безпечність такого підходу для людей ще потребують досліджень.
За оцінками дослідників, приблизно одна людина із 7 000 має рідкісний варіант, який деактивує одну копію гена FNIP1. Водночас така генетична особливість не означає, що всі стрункі люди мають саме цю мутацію, адже на масу тіла також впливають харчування, фізична активність та інші чинники.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь