Близько 3000 мікроскопічних тихоходок провели десять днів у відкритому космосі без герметичного захисту. Частина тварин витримала вакуум і сонячне випромінювання, а після повернення на Землю знову ожила після контакту з водою.
Незвичайний експеримент Європейське космічне агентство провело ще у вересні 2007 року під час місії Foton-M3. Тихоходок помістили на зовнішній платформі Biopan-6 на висоті приблизно 258–281 км над Землею.
Тварини перебували там у зневодненому стані, відомому як «тун». У такій формі тихоходки різко сповільнюють обмін речовин і здатні переносити умови, які були б смертельними для більшості інших тварин.
У досліді брали участь два види — Milnesium tardigradum та Richtersius coronifer. Їх розподілили на кілька груп, щоб окремо перевірити вплив вакууму та різних діапазонів сонячного ультрафіолету.
Найкраще тихоходки перенесли сам космічний вакуум у темряві. Їхня виживаність після повернення майже не відрізнялася від контрольної групи, яка залишалася на Землі.
Набагато важчим випробуванням стало сонячне випромінювання. Серед Milnesium tardigradum, які отримали дозу ультрафіолету UV-A та UV-B, 68% відновили активність приблизно протягом пів години після зволоження.
Втім, частина тихоходок, які спочатку ожили, згодом загинула через накопичені пошкодження. Повний спектр сонячного ультрафіолету виявився ще небезпечнішим.
У групі, яка отримала найжорсткіше опромінення, після польоту ожили лише три особини Milnesium tardigradum. Саме цей результат показав, наскільки великою є різниця між витривалістю до вакууму та до прямої сонячної радіації.
Здатність тихоходок витримувати опромінення згодом зацікавила вчених уже з іншої причини. У 2016 році дослідники описали білок Dsup, який допомагає захищати їхню ДНК від пошкоджень.
У лабораторних дослідах людські клітини, що виробляли Dsup, отримували приблизно на 40% менше пошкоджень ДНК під дією рентгенівського випромінювання.
У 2025 році дослідники MIT і Brigham and Women’s Hospital спробували використати цей механізм у медицині. Вони застосували матричну РНК, щоб тимчасово змусити клітини мишей виробляти захисний білок Dsup.
Метод випробували на тканинах ротової порожнини та прямої кишки, які можуть пошкоджуватися під час променевої терапії. У тварин вдалося зменшити шкоду для здорових тканин, не послабивши при цьому дію опромінення на пухлину.
Ідея полягає в тому, щоб захист працював лише тимчасово. мРНК дає клітинам інструкцію виробляти Dsup, але не змінює їхній геном.
Поки технологію випробували лише на тваринах. Однак дослідники вважають, що механізм виживання тихоходок у майбутньому може знайти застосування для захисту здорових тканин під час лікування раку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь