Наявність захворювання сама по собі не означає автоматичного звільнення від мобілізації. Вирішальними для ВЛК є тяжкість хвороби та ступінь порушення функцій організму.
Після скасування статусу «обмежено придатний» висновок ВЛК залежить від того, наскільки захворювання впливає на стан людини. За значних порушень військовозобов’язаного можуть визнати непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Помірні порушення можуть дозволяти службу в частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах або медичних підрозділах.
Перелік хвороб і критерії придатності визначає наказ Міністерства оборони №402. До захворювань, які за відповідної тяжкості можуть стати підставою для повної непридатності, належать:
- активний прогресуючий туберкульоз із розпадом легеневої тканини та тяжкі форми туберкульозу інших органів;
- тяжкі вірусні гепатити зі значними порушеннями функцій;
- ВІЛ на IV стадії з імунною декомпенсацією;
- неоперабельні злоякісні пухлини, онкологічні захворювання з метастазами та прогресуючі хвороби кровотворної й лімфоїдної тканин;
- тяжкі та швидко прогресуючі хвороби крові;
- тяжкі захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет та інші ендокринні й метаболічні розлади зі значним порушенням функцій.
До окремої великої групи належать психічні розлади. Непридатність можуть встановити при тяжких стійких психічних порушеннях, зокрема деменції, шизофренії та інших ендогенних психозах, тяжких афективних розладах, глибокій розумовій відсталості, різко виражених розладах особистості та поведінки, а також тяжких розладах через залежність від психоактивних речовин.
Підставою для виключення з військового обліку можуть бути й тяжкі хвороби нервової системи. До них належать менінгіт та енцефаліт зі значними наслідками, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, ДЦП, епілепсія з частими нападами, системні атрофії та тяжкі ураження периферичної нервової системи.
ВЛК може визнати людину непридатною і через серйозні порушення зору. Йдеться, зокрема, про прогресуючі захворювання обох очей, двобічне відшарування сітківки, тяжку глаукому, короткозорість або далекозорість понад 12 діоптрій, повну сліпоту чи відсутність очних яблук.
За порушеннями слуху підставами для непридатності є повна глухота на обидва вуха, глухонімота та двобічна приглухуватість III–IV ступеня.
Серед серцево-судинних захворювань до виключення з обліку можуть призвести серцева недостатність II-Б–III стадії, гіпертонічна хвороба III стадії з незворотними ураженнями органів, тяжкі наслідки інсультів та інші серйозні цереброваскулярні патології. Також враховують значні порушення кровообігу через атеросклероз, аневризми, тромбози та флебіти.
За хвороб органів дихання непридатність можлива при тяжкій бронхіальній астмі, стенозах і парезах гортані, а також хронічних захворюваннях легень зі значним порушенням зовнішнього дихання. До останніх належать, зокрема, тяжкі форми хронічного бронхіту, емфіземи та фіброзуючого альвеоліту.
Серед захворювань травної системи підставою можуть бути тяжкі форми виразкової хвороби, хвороби Крона, виразкового коліту, цирозу печінки, печінкової недостатності, хронічного панкреатиту та гриж, якщо вони спричиняють значні функціональні порушення.
У переліку є й тяжкі захворювання шкіри. Це атопічний дерматит із поширеною ліхеніфікацією, звичайна пухирчатка, герпетиформний дерматит та бляшковий псоріаз із безперервними рецидивами.
Виключення з військового обліку можливе за тяжких уражень кісток, суглобів і хребта. Серед них — гнійні артрити, системний червоний вовчак, склеродермія, тяжкий анкілозуючий спондилоартрит, остеопороз з ускладненнями, значні деформації кінцівок та тяжкі захворювання хребта. До цієї категорії належать також окремі випадки ампутацій кінцівок.
Непридатними можуть визнати людей із нирковою недостатністю IV–V стадії, тяжкими обструктивними уропатіями, сечокам’яною хворобою зі значним порушенням роботи нирок та тяжкими захворюваннями статевих органів.
Підставою також можуть бути вроджені вади органів травлення, кровообігу, дихальної та нервової систем, целіакія і хромосомні аномалії, якщо вони супроводжуються значними функціональними порушеннями.
Окремо враховують тяжкі наслідки травм, опіків, відморожень, баротравм, ураження електричним струмом та іонізуючим випромінюванням, а також важких отруєнь хімічними речовинами.
Водночас частина діагнозів може давати лише тимчасову непридатність. Наприклад, її можуть встановити на час лікування гострих інфекцій, після операцій, променевої або цитостатичної терапії. Остаточний висновок залежить не лише від назви діагнозу, а й від перебігу захворювання та ступеня втрати функцій.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь