Свідомість може виникати не в окремій ділянці мозку, а завдяки хвилям активності, які поширюються корою та синхронізують роботу величезної кількості нейронів. Американські дослідники запропонували модель, яка пояснює, як мозок може об’єднувати розрізнені сигнали в єдиний досвід.
В основі нової концепції лежать так звані біжучі нейронні хвилі. Вони поширюються тканиною мозку і можуть координувати активність віддалених груп нейронів, змушуючи їх працювати як частини однієї системи.
Автори теорії Джанет Бейкер і Пітер Каріані з MIT Media Lab та Гарвардської медичної школи припускають, що такі хвилі не просто супроводжують роботу мозку, а можуть бути одним із ключових механізмів обробки інформації. Їхню модель опублікували у журналі Frontiers in Computational Neuroscience.
Дослідники звертають увагу на так звану змішану селективність. Один і той самий нейрон може змінювати характер своїх імпульсів залежно від сигналу, контексту та поточного завдання, тобто брати участь одразу в кількох різних процесах.
Важливу роль у моделі відіграє взаємодія самих хвиль. Коли їхні фази збігаються, сигнали можуть підсилювати один одного, а коли вони зустрічаються в протилежних фазах — слабшати або гаситися.
У результаті мозок отримує величезну кількість можливих комбінацій активності без необхідності створювати для кожного завдання окрему жорстко закріплену нейронну мережу. Саме така динамічна перебудова, на думку авторів, може допомагати мозку швидко поєднувати відчуття, спогади та інші сигнали.
Цю систему дослідники порівнюють радше з аналоговими, ніж із цифровими обчисленнями. Інформація в такому випадку обробляється не лише послідовними окремими кроками, а через безперервну взаємодію хвиль, фаз і ритмів.
Ідея про важливу роль біжучих хвиль отримує підтримку й в інших дослідженнях. У 2026 році вчені показали, що під час неспання такі хвилі стабільніше поширюються корою та можуть забезпечувати передачу інформації між віддаленими її ділянками. Під наркозом ця організація помітно слабшає.
Інші експерименти на людях також показали, що хвильові патерни змінюються залежно від поведінки та процесів пам’яті. Дослідники фіксували не лише прямі хвилі, а й спіральні, концентричні та складніші форми, які були пов’язані з різними станами мозку.
Втім, нова концепція поки залишається саме теорією, а не остаточним поясненням походження свідомості. Навіть сам факт того, що біжучі хвилі активно беруть участь у передачі та організації інформації, ще не доводить, що саме вони породжують суб’єктивне відчуття свідомого досвіду.
Проте модель пропонує механізм, який може пояснити одну з головних загадок нейробіології: як мільярди нейронів, що працюють у різних ділянках мозку, здатні постійно об’єднуватися в єдину систему.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь