Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
У 1946 році американські військові вперше в історії відправили штучний радіосигнал до Місяця й отримали його відлуння назад. Експеримент довів, що радіохвилі можуть проходити крізь атмосферу Землі та повертатися з космосу.
Дослід отримав назву Project Diana і відбувся 10 січня 1946 року на військовій базі Camp Evans у Форт-Монмуті, штат Нью-Джерсі. Групу інженерів очолював підполковник Джон Девітт.
Команда використала модифікований військовий радар, який навели на Місяць, що перебував над горизонтом. Пристрій відправив потужний радіоімпульс у напрямку супутника Землі.
Приблизно через 2,5 секунди прилади зафіксували слабке відлуння. Радіосигнал подолав близько 768 тисяч кілометрів — відстань до Місяця і назад, адже середня відстань між Землею та її супутником становить приблизно 384 тисячі кілометрів.
До цього вчені не знали напевно, чи зможуть високочастотні радіохвилі пройти крізь верхні шари атмосфери Землі. Існувала думка, що іоносфера може просто відбивати такі сигнали назад до поверхні.
Project Diana показав, що радіохвилі здатні залишати межі Землі, досягати космічних об’єктів і повертатися назад.
Як інженери змусили старий радар «побачити» Місяць
Для експерименту використали радар SCR-271, який спочатку створювали для військових завдань під час Другої світової війни. Однак для роботи з такою далекою ціллю його довелося суттєво модернізувати.
Інженери встановили велику антенну решітку з 64 елементів розміром 8 на 8 на спеціальній конструкції, яка спрямовувала сигнал у бік Місяця.
Головною проблемою був надзвичайно слабкий сигнал, який повертався після подорожі в космос. До приймача доходила лише крихітна частина початкової потужності.
Тому розробники створили надчутливу систему, здатну відрізняти потрібне відлуння від атмосферних перешкод і космічного шуму. Також вони врахували ефект Доплера через рух Місяця.
Коли на екрані з’явився сигнал із точно розрахованою затримкою, дослідники отримали підтвердження, що експеримент успішний.
Відкриття Project Diana стало важливим кроком для розвитку космічних технологій. Воно показало, що радар можна використовувати не лише для спостереження за літаками чи наземними об’єктами, а й для дослідження тіл за межами Землі.
Саме цей експеримент став одним із перших кроків до розвитку радіоастрономії, супутникового зв’язку та майбутніх місій до Місяця.
