Українці можуть самостійно накопичувати гроші на пенсію та повертати частину внесків через податкову знижку. Якщо щомісяця відкладати по 2000 гривень у недержавний пенсійний фонд, держава може повернути 4320 гривень за рік, а максимальна сума повернення за наведеними умовами сягає 10 065 гривень.
В Україні існує можливість накопичувати кошти на старість незалежно від державного Пенсійного фонду. Для цього працюють недержавні пенсійні фонди, або НПФ, які відкривають учасникам індивідуальні рахунки та інвестують їхні внески.
За даними НКЦПФР, станом на кінець березня 2026 року в Україні діяли 47 таких фондів. Загальна кількість учасників становила 889,2 тисячі осіб, а вартість пенсійних активів досягла 7,07 мільярда гривень.
На відміну від внесків до державної пенсійної системи, накопичення в НПФ належать самому учаснику. Ці кошти обліковуються на його індивідуальному рахунку та можуть переходити у спадок.
Принцип роботи недержавного пенсійного фонду передбачає регулярні внески, які може сплачувати сама людина або її роботодавець. Отримані гроші фонд інвестує переважно в державні облігації, банківські депозити та корпоративні цінні папери.
За облік коштів відповідає ліцензований адміністратор, інвестиціями керує компанія з управління активами, а гроші та цінні папери зберігає спеціальний банк-зберігач.
В Україні діють три види недержавних пенсійних фондів. До відкритих може приєднатися будь-яка людина, корпоративні створюють для працівників певних компаній, а професійні об’єднують представників окремих галузей.
Для участі потрібно укласти пенсійний контракт. У ньому визначають розмір і періодичність внесків, умови отримання виплат та спадкоємців накопичених коштів.
При цьому пенсійний вік у договорі можна встановити раніше загальноприйнятого, але не більш ніж на десять років. За наведеними умовами отримувати виплати можна вже з 50 років.
Одна з головних переваг недержавних пенсійних накопичень — можливість повернути частину сплачених внесків через податкову знижку.
Якщо людина перераховує до фонду гроші зі своєї зарплати, вона може включити ці суми до податкової декларації та повернути 18% податку на доходи фізичних осіб.
Наприклад, за щомісячного внеску 2000 гривень протягом року накопичиться 24 тисячі гривень. Податкова знижка за такої суми може становити 4320 гривень.
Водночас діють обмеження на розмір внесків, які враховують для повернення податку. За наведеними даними, на власне пенсійне забезпечення можна врахувати до 4660 гривень на місяць, а за кожного члена сім’ї першого ступеня споріднення — до 2330 гривень.
Отже, за власними внесками максимальна річна сума, яку можна включити до знижки, становить 55 920 гривень. Це дозволяє претендувати на повернення до 10 065,60 гривні сплаченого ПДФО за умови дотримання податкових вимог.
Щоб оформити знижку за 2026 рік, необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2027 року. До неї потрібно додати копію пенсійного контракту та документи, які підтверджують сплату внесків.
Особливу увагу слід приділити призначенню платежів. Якщо гроші перераховувалися без належного зазначення пенсійного контракту, підтвердити право на податкову знижку може бути складніше.
При цьому пенсійні накопичення не повністю звільнені від оподаткування. Коли людина починає отримувати пенсію на визначений строк, податки утримують із 60% кожної виплати за ставками 18% ПДФО та 5% військового збору.
Для окремих категорій передбачені пільги. Зокрема, виплати людям з інвалідністю I групи та учасникам віком від 70 років не оподатковуються. Спадкоємці першого та другого ступеня споріднення також звільнені від податку на успадковані пенсійні кошти.
Дохідність недержавних пенсійних фондів залежить від результатів інвестування. За перший квартал 2026 року середньозважене зростання вартості одиниці пенсійних активів становило 3,94% з урахуванням корпоративного фонду НБУ та 3,55% без нього.
За підсумками 2024 року середня дохідність фондів досягла приблизно 15,9%. Це перевищило річну інфляцію, яка тоді становила 12%.
Для порівняння, на початку жовтня 2026 року великі українські банки пропонували близько 13% річних за гривневими депозитами на 12 місяців, окремі менші банки — до 17%, а дохідність гривневих ОВДП сягала приблизно 16%.
Однак вкладення в НПФ мають власні ризики. Держава не гарантує ні збереження всієї суми накопичень, ні певної дохідності, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не страхує такі кошти.
Вартість пенсійних активів може знижуватися навіть у великих фондах. Водночас ці активи юридично відокремлені від майна адміністратора та банку-зберігача, тому їх не можна використовувати для погашення боргів цих установ.
Перед вибором НПФ рекомендують перевіряти дохідність за останні 5–10 років і порівнювати її з інфляцією. Також потрібно враховувати розмір активів, інвестиційний портфель, витрати на обслуговування та репутацію адміністратора.
Перевірити чинний статус недержавного пенсійного фонду та його адміністратора можна в офіційних реєстрах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover














Залишити відповідь